Перейти до основного вмісту

Тема 5. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)


Люблінська унія (28 червня – 1 липня 1569 р.)

Люблінська унія – остаточне об’єднання у 1569 р. Великого князівства Литовського та Королівства Польського в єдину державу Річ Посполиту. У результаті українські землі, що були під владою Великого князівства Литовського увійшли до Королівства Польського.
Причини Люблінської унії: 
  • Ослаблення Литви у Лівонській війні з Московським царством (1558 – 1583 рр.).
  • Неспроможність Литви захистити південні кордони від татарських нападів.
  • Прагнення Польщі отримати українські землі й залежних селян.
  • Прагнення українських, білоруських та литовських шляхтичів (феодалів) отримати широкі права та привілеї, які мали польські землевласники.

Результати Люблінської унії: 
  • Утворювалась держава Річ Посполита (в перекладі з польської мови – республіка)
  • Князівство Литовське зберігало автономію (часткову самостійність) з окремою адміністрацією, судом, фінансами, військом, законами.
  • Існувала спільна зовнішня політика, монета й законодавство, яке здійснювалося на основі Литовських статутів.
  • Для Польщі та Литви передбачався єдиний правитель, який одночасно був королем польським і великим князем литовським.
  • Влада короля була обмежена і не передавалась по спадковості. Короля обирала на сеймі.
  • Уся влада належала спільному сеймі. Сейм складався з сенату та палати послів. До сенату входили король, вище духовенство, урядовці та найвпливовіші феодали. Палата послів складалася із обраних шляхтичів.
  • Шляхтичі мали право не підкорятися королю, тому Річ Посполиту називають шляхетською республікою.
  • Українські землі, які належали Литві, переходили під владу Польщі.
На українських землях утворювалось шість польських воєводства: Руське (Галичина), Белзьке, Брацлавське (Східне Поділля), Волинське, Київське та Подільське. У 1618 р. за результатами Деулінського перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством до Польщі були приєднані Чернігово-Сіверські землі, на яких було утворене сьоме Чернігівське воєводство.
лу
Запам’ятайте землі, які були приєднані до Польщі внаслідок Люблінської унії. Запам’ятайте місце розташування та кордони польських воєводств, що були утворені на українських землях. Зверніть увагу на Чернігівське воєводство, яке було утворене після Деулінського перемир’я 1618 р.

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Тема 3. Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава Поступове ослаблення Русі. Правління Ярославичів (1054 –1113 рр.)   Ярославичі  – сини та онуки Ярослава Мудрого  Після смерті Ярослава три його старші сини  Ізяслав, Святослав і Всеволод  разом управляли державою, боролися проти половців та намагалися поширити свою владу на землі своїх братів Ігоря та В’ячеслава.   Тріумвірат  – влада трьох.   Ізяслав перебував на Київському престолі тричі: 1054-1068 рр., 1069-1073 рр., 1077 -1078 рр. Святослав посідав Київський трон з 1073 р. по 1076 р. Всеволод правив у Києві з 1078 р. по 1093 р.  У  1072 р.  було затверджено  «Правду Ярославичів»  – писемного зводу законів на Русі.   Боротьба Ярославичів з половцями:   Половці (кипчаки)  – тюркські кочові племена, які панували в українських степах з другої половини ХІ ст. до першої половини ХІІІ ст.  У 1061 р. половці зді...
Дописати коментар
Докладніше
Тема 1. Стародавня історія України Історичні регіони України Історичні джерела –  будь-які засоби інформації, що безпосередньо відображають історичний процес і дають можливість вивчати минуле людського суспільства, тобто все створене людиною, що дійшло до наших днів у вигляді предметів матеріальної культури, писемних пам’яток, усної творчості тощо. Групи історичних джерел: –  усні  (міфи, легенди, казки тощо) – писемні  (літописи, документи, щоденники, мемуари тощо) –  речові  (залишки жител, знаряддя праці, начиння, одяг тощо) – мовні  (назви річок, гір, міст, сіл тощо) – етнографічні  ( ті, що виникають на основі вивчення побуту та звичаїв сучасних традиційних суспільств (на сьогодні – переважно австралійські чи африканські племена) –  фоно-, фото-, кінодокументи . Археологічна культура  – сукупність археологічних пам’яток певної території і часу, що мають своєрідні місцеві особливості. А. К. отримує назву...
Дописати коментар
Докладніше
Тема 2. Виникнення та розквіт Київської Русі Розселення східнослов’янських племінних союзів:   На території сучасної  України  –  поляни (р. Дніпро, Київщина) ,  сіверяни (р. Десна, Чернігівщина) ,  деревляни (Полісся, рр. Прип’ять, Тетерев) , дуліби та волиняни (Волинь), білі хорвати (Карпати), уличі та тиверці (рр. Південний Буг, Дністер). На території сучасної Білорусія – дреговичі (драгва – болото), полочани (р. Полота) На території сучасної Росія – ільменські словени (р. Волхов, Новгород), в’ятичі (р. В’ятка), кривичі, радимичі)    Сусіди східних слов’ян: Готи  (германські племена, перебували на тер. України у III – IV ст.),  гуни  (тюркські племена, IV ст.),  болгари  (тюркські племена, VII ст.),  авари  (тюркські племена, VI-VII ст.),  хозари  (іудеї, VIII-X ст.),  угри  (угро-фінські племена, XI ст.),  вікінгі  (інша назва –  нормани, варяги  – мешкан...
Дописати коментар
Докладніше